Історія і сьогоденння населеного пункту с.Терлиця

 

    Терлиця - одне з найдавніших  поселень  Монастирищенського  району.  На  першій  карті України,   накресленій  французьким  інженером   Бопланом  на  початку  1600- років,  воно  значиться  уже  як  містечко,  тобто  таке,  де  проживали  не  лише  селяни,  а й  євреї-ремісники  та  торговці.  У  1649  році  Терлиця  під  час  утворення  української  козацької держави  під  проводом  Богдана Хмельницького  стала  сотенним  містечком.
    Щодо назви поселення, то існують дві версії. Одна стверджує, що тут відбувалися ярмарки, звідусіль з’їжджалися люди, а коней прив’язували до довгих жердин на стовпах, які нібито називалися терлицями. Звідси й назва. Друга версія стверджує, що назва пішла від струмка, який тоді й тепер називається Терлицею.
   Терлиця також має назви окремих  частин села, які відображають місцеві історико-географічні події. Центр, напевне, а самого заснування назвали містечком (тобто єврейське поселення). Потім з’явилася Заброварня (за річкою, де знаходилася єврейська броварня-пивзавод). До Тарнави заселялася так звана Юзепівка (назва не з’ясована). До Леух тягнеться Пісок (походить від місцевих грунтів). І останій куток називають Садибами (тепер вулиця, що тягнеться від колишнього маєтку Білова в бік Халаїдового).  
   В  1850-1860-х  роках  Терлиця  залишалася  і  містечком,  і  торговим  центром.
    В 1900 році у Терлиця зареєстровано 352 двори (з єврейськими і католицькими оселями) та 1862 жителі. Існувала церква, 3 єврейські синагоги, школа грамоти на 4 групи, 4 заїжджі двори, 5 кузень, 3 водяні млини, 1 державний горілчаний магази, десятки приватних єврейських майстерень та магазинів на дому, в яких виготовлялися і продавалися вироби більне 60 майменувань діяла бойня.
  До револіції село було в складі Монастирищенської волості Липовецьго повіту Київської губернії ним керував староста.
   В  1929  році  тут  виникли  два  товариства  по  спільному  обробітку  землі: один  багатших  селян  на  правому  боці  річки,  другий-на  лівому  з  бідніших  селян.  На  базі  цих  товариств  у  наступному  1930  році  утворили  колгосп  ім.  Сталіна.
   Як і скрізь, село потряс голодомор 1933 року. Всього тоді тут померло 300 чоловік. Частину людей рятував ярмарок, річка,часом і єврейська допомога. Не поминуло Терлицю лихоліття репресій 1937-1938 років. Тут засудили 8 осіб.
    З початком  Великої Вітчизняної війни уже в червні 1941 року пішли на фронт 120 односельчан, не повернулися 66 осіб. Відбудовчі роботи в селі після війни організовували голови колгоспів Десятник, Дем’янчук, Кудин у 1961-1964 р.р. Терлицький колгосп  ім.Щорса  приєднали до Халаїдово в 1965-1974 р.р. він стан  самостійним, а з1975-1985 р.р. перебував у складі колгоспу ім.Ленінського комсомолу (с.Тарнава) з 1986 року знову станв самостійним господарством.
   Населений пунк Терлиця розташований на південному заході від районного центру, відстань до якого становить 23 км.
   Територія становить 1657,4 га, в т.ч. земель державної власності - 687,5 га, земель приватної власності - 969,9 га.
   Станом на 01.01.2016 року  в  с.  Терлиця  проживає  400 осіб. Місцева рада утворилася у 1924 році. До складу Терлицької сільської ради обрано 12 депутатів, працює 3 постійні комісії, виконком у своєму складі нараховує 5 осіб.
   В  с.Терлиця  є  школа-комплекс,  дитячий  садочок, сільський будинок культури,  ФАП,  бібліотека,  торговельні заклади.  Створено  фермерські  гоподарства   “Лан”  Біднячук  Ю. П.,  “Світанок”   Біднячук  О. П.   Основним   орендатором  земельних  ділянок  є  фірма  “ЛатАгроІнвест”.